Сучасний стан доступності в Україні

Доступність середовища для кожної людини вимірюється її потребами, обсягом та характером діяльності. Люди користуються житлом, навчаються,працюють, подорожують, купують товари, відвідують кіно, парки, займаються спортом, при потребі лікуються, і все це відбувається в певному середовищі.
Якщо новонароджений малюк подорожує у мами на руках чи у візочку, то в той же час його мама має вибрати відповідний маршрут для прогулянки та закупів, управлятися з дитячим візком. Чи може вона вільно і безпечно подолати перехрестя, заїхати в магазин, щоб не лишати дитину надворі? А як виглядає маршрут старої і немічної бабусі, якій треба в аптеку, до нотаріуса чи у відділ соціального забезпечення? Чи легко їй подолати слизькі та обмерзлі взимку сходи, особливо коли вони не мають поруччя? Ще більш проблематичним є пересування людини, яка постійно користується візком–і вдома, й на роботі, і в транспорті. Сходи, високі б
ордюри, вузькі двері не дозволяють людям з особливими потребами дістатись до приміщення, перейти на той бік вулиці, скористатись громадським транспортом чи телефоном.
Будучи громадянами, люди з особливими потребами мають такі самі права на вільне пересування, проживання, отримання інформації, доступ до органів влади та участь в управлінні державою. Навіть щоб елементарно
реалізувати своє виборче право, треба мати змогу дістатись до скриньки, особисто ознайомитись зі змістом бюлетеня. Кілька років тому участь у “виборах” не мала для людей жодного сенсу, але сьогодні зростає бажання
мати вплив на суспільство. Громадський транспорт має бути доступний не лише в сенсі оплати, але й фізично. Житло не повинно перетворюватись на в’язницю для людини лише з тої причини, що вона пошкодила ногу чи зазнала іншої травми. Засоби інформації, пристрої для комунікації, оголошення, сигнали є важливими для всіх громадян, не лише для тих, які мають гострий зір і слух. Тому штучні обмеження, приниження і загрози, які десятки тисяч наших співгромадян переживають через свою неповносправність, викликають справедливий протест і сприймаються власне в площині порушення прав людини.
Доступність середовища в Україні все ще залишає бажати кращого.

 

Фото